07 вересня 2020 р. до Верховної Ради подано проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» (Законопроєкт No 4065). Ініціатором законопроєкту виступив народний депутат, голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Це дає підстави припустити, що шанси на його прийняття доволі високі, а бізнесу на полегшення застосування законодавства чекати не варто. І перше прочитання проєкту це підтверджує.
Появу законопроєкту розробники пов’язують із ситуацією, в якій опинився бізнес через пандемію COVID-19, та необхідністю надати платникам податків достатнього часу для врахування деяких норм, що були запроваджені скандальним «антиофшорним» Законом № 466 (Законом України від 16 січня 2020 р. No 466-IX).
Найбільш суттєві зміни, запропоновані законопроєктом, включають:звуження обставин застосування тесту ділової мети;трансфертне ціноутворення, виходячи із суті операцій, а не форми;перенесення строків введення в дію законодавства про КІК (контрольовані іноземні компанії) та безподаткову ліквідацію (останнє ми прокоментуємо окремою публікацією);перенесення строків введення в дію нових правил податкового законодавства про постійні представництва;запровадження перехідних положень для нових платників акцизного податку;уточнення вимог до програмних РРО та їхнього застосування.
У цілому, законопроєкт не передбачає суттєвих податкових новацій: більша частина норм зводиться до перенесення строків застосування норм, що були внесені до Податкового кодексу Законом No 466. І причина в багатьох випадках — не реакція бізнесу, а неготовність самих податківців до їхнього застосування.
0З листопада 2020 р. законопроєкт прийнято за основу в першому читанні зі скороченим терміном підготовки до другого читання.
Нижче коментуємо основні зміни, запропоновані законопроєктом.
ТЕСТ ДІЛОВОЇ МЕТИ
Одна з небагатьох позитивних новацій стосується застосування так званого «тесту ділової мети». Законопроєктом пропонується суттєве звуження сфери його застосування. Відповідно до запропонованих змін до п. 140.5.4 ст. 140 ПКУ, у випадку відсутності ділової мети, фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім контрольованих операцій), придбаних у нерезидентів:зареєстрованих у державах (на територіях), включених до Переліку держав (територій) затвердженому постановою КМУ від 27 грудня 2017 р. No 1045;входять до Переліку організаційно-правових форм нерезидентів, затвердженому постановою КМУ від 04 липня 2017 р. No 480.
Також у разі відсутності ділової мети збільшується фінансовий результат на всю суму вартості аналогічних товарів (робіт, послуг), реалізованих на користь нерезидентів із зазначених вище переліків (пп. 140.5.51 ст. 140 ПКУ).
Таким чином, сфера застосування тесту ділової мети розповсюджуватиметься лише на «офшорних» нерезидентів, а не на всіх, як того вимагає чинна редакція ПКУ.

ТРАНСФЕРТНЕ ЦІНОУТВОРЕННЯ

Відповідно до нового пп. 39.2.2.12 ст. 39 ПКУ, якщо комерційні або фінансові характеристики контрольованої операції для цілей трансфертного ціноутворення, згідно з фактичними діями сторін операції та фактичними умовами її проведення, відрізняються від умов, що застосовуються між непов’язаними особами з урахуванням розумної економічної причини (ділової мети) у зіставних обставинах, та буде встановлено, що непов’язані особи не вступали б у таку контрольовану операцію, контролюючий орган матиме право не враховувати (не визнавати) таку контрольовану операцію при розрахунку оподатковуваного прибутку (відповідно до пп. 140.5.21 ст. 140 ПКУ, фінансовий результат збільшуватиметься на суму операції, яку контролюючий орган таким чином не враховує), або ж така операція може бути замінена відповідним альтернативним варіантом операції.
На нашу думку, така норма є небезпечною для платників податків і відкриває широкі можливості для «творчості» співробітникам податкових органів.Законопроєкт передбачає й ряд інших новацій у сфері трансфертного ціноутворення. Зокрема, встановлені додаткові критерії для вибору найбільш доцільного методу трансфертного ціноутворення (пп. 39.3.2.1 ст. 39 ПКУ). А опис контрольованої операції з придбання (продажу) товарів, робіт (послуг), нематеріальних активів має містити обґрунтування економічної доцільності та наявності ділової мети їхнього придбання.
КОНТРОЛЬОВАНІ ІНОЗЕМНІ КОМПАНІЇ
Законопроєктом передбачається, що першим звітним (податковим) роком для звіту про контрольовані іноземні компанії (КІК) є 2022 рік, тобто подання звіту переноситься на один рік. Також до платника податків, його посадових осіб не застосовуватиметься за результатами 2022-2023 звітних років адміністративна та кримінальна відповідальність за будь-які порушення, пов'язані із застосуванням норм щодо КІК.
БЕЗПОДАТКОВА ЛІКВІДАЦІЯ

Законопроєктом № 4065 також мають бути змінені строки застосування звільнення від оподаткування доходів, отриманих при ліквідації (припиненні) іноземної юридичної особи, що передбачені п. 170.131 ПКУ. Таке звільнення діятиме за умови, що процедура ліквідації розпочата не раніше 01 січня 2020 р. та завершена не пізніше 31 грудня 2021 р. (у попередній редакції — 2020 р.).
Водночас це скоріш технічне виправлення неузгодженості норм ПКУ, оскільки на сьогодні питання безподаткової ліквідації врегульовано п. 27 Закону України від 14 липня 2020 р. No 786-ІХ. Відповідно до зазначеного Закону, підрозділ 1 Перехідних положень ПКУ було доповнено п. 14, відповідно до якого до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб за 2020-2021 податкові (звітні) періоди тимчасово не включаються доходи у вигляді доходів у грошовій та/або натуральній формі, отримані внаслідок ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи, у разі дотримання всіх таких умов:процедура ліквідації (припинення) розпочата не раніше 01 січня 2020 р. та завершена не пізніше 31 грудня 2021 р.;платник податків подав до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) рік складену в довільній формі заяву про звільнення таких доходів від оподаткування із зазначенням характеристик отриманого майна та ліквідованої (припиненої) іноземної юридичної особи, а також документи, що містять відомості про вартість отриманого майна, відповідно до фінансової звітності іноземної юридичної особи, складеної відповідно до МСФЗ, на дату прийняття рішення про розподіл майна у якості виплати доходу у зв'язку з ліквідацією.
Зазначена норма набула чинності з 08 серпня 2020 р., і на сьогодні діє, на чому наголошують податківці в Інформаційному листі No 16. Водночас п. 170.131 ПКУ, в який пропонує внести зміни Законопроєкт № 4065, має набрати чинності лише з 01 січня 2021 р., і, таким чином, на сьогодні на проведення безподаткової ліквідації не впливає.
Також звернемо увагу, що відповідно до законопроєкту доходи, зазначені в п. 14 підрозділу 1 Перехідних положень ПКУ (тобто доходи від безподаткової ліквідації іноземних компаній) звільняються також від оподаткування військовим збором.

ПОСТІЙНІ ПРЕДСТАВНИЦТВА
Застосування більшості норм, що стосуються постійних представництв (включно з їхнім новим визначенням), відкладається до 01 січня 2021 р.
Нагадаємо, що Законом № 466 були запроваджені зміни щодо реєстрації нерезидентів, у тому числі тих, що здійснюють діяльність в Україні через постійні представництва, як безпосередніх платників податків, зокрема податку на прибуток. Вимога щодо такої реєстрації набрала чинності з 01 липня 2020 р. При цьому, виконання зазначеного положення потребує внесення змін до чинних і прийняття нових нормативно-правових актів (зокрема, визначено, що порядок повідомлення нерезидентів про взяття на облік як платників податків встановлюється КМУ). Саме тому зазначену норму щодо реєстрації відтермінують на 01 січня 2021 р.
Перевірки таких нерезидентів перенесено з 01 січня 2021 р. на 01 липня 2021 р. Звернемо увагу, що аналогічна норма була передбачена й поданим на розгляд Верховної Ради законопроєктом КМУ № 4101 від 15 вересня 2020 р. Таким чином, імовірність прийняття такої норми дуже висока.
АКЦИЗНИЙ ПОДАТОК
Законопроєкт вносить новий п. 32 до підрозділу 5 Розділу ХХ «Перехідних положень», згідно з яким встановлюються перехідні процедури для суб'єктів господарювання, які до 23 травня 2020 р. не підпадали, а з 23 травня 2020 р. — підпадають під визначення платників акцизного податку відповідно до пп. 212.1.15 ст. 212 ПКУ (зокрема, суб’єкти, які реалізують пальне або спирт етиловий).
Зокрема, такі платники до 31 жовтня 2020 р. включно мають зареєструватися платниками акцизного податку з реалізації пального та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового всі акцизні склади, розпорядниками яких вони є.
Також, вони мають право одноразово до 31 жовтня 2020 р. включно та без сплати акцизного податку подати заявку на поповнення обсягів залишку пального (або коригування до заявки) в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового станом на 23 травня 2020 р. за кожним кодом пального згідно з УКТ ЗЕД та кожним акцизним складом у разі використання палива для власного споживання.
Такі платники зобов'язані до 15 листопада 2020 р. включно скласти акцизні накладні на загальні обсяги пального, використаного для власного споживання та/або промислової переробки в період з 23 травня 2020 р. до 31 жовтня 2020 р. включно.
Звернемо увагу, що подібні норми (щоправда, з дещо іншими строками) були передбачені урядовим законопроєктом № 4101 від 15 вересня 2020 р.
РРО
До Закону України від 06 липня 1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» пропонується внести низку змін, що стосуються застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО).
Зокрема, програмні РРО мають створювати контрольну стрічку, яка раніше передбачалась лише для класичних РРО, а також електронну копію фіскального звіту. При цьому забороняється використання програмних РРО при роздрібній торгівлі пальним.