Відповідно до Закону № 1539 декларанти матимуть право подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (далі – декларація) стосовно активів, що їм належать, та з яких мали, але не були, сплачені податки і збори, протягом будь-якого з податкових періодів до 1 січня 2021 року. Тобто, закон встановлює обмеження лише щодо найпізнішої дати набуття активів у власність. Активи придбані до цієї дати, можуть декларуватися без обмеження у часі.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року.
Звернемо увагу: при декларуванні сплачується не ПДФО, а фактично окремий податок – збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – збір)Збір це одноразовий обов’язковий платіж, розмір якого самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору, та відображається в декларації.

Що буде тим хто не задекларує?
Але перш ніж перейти до детального розгляду його положень, кілька слів про те, чому влада вважає що зазначений експеримент буде успішним і очікує, що бажаючих скористатися такою можливістю буде чимало. Голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Данило Гетманцев повідомив, що при розробці законопроекту про податкову амністію використовувався зокрема досвід Аргентини, яка вивела з тіні 117 млрд $ та Індонезії, яка вивела більше 350 млрд $. Депутат зазначив, що там, як і в Україні, декларування провадилось перед запуском автоматичного міжнародного обміну податковою інформацією. За результатами 2022 р., стверджує народний депутат, компетентні органи отримають інформацію про всі статки українських податкових резидентів, які знаходяться за кордоном. Тож перший аргумент влади – декларуйте, бо ми все одно про все дізнаємось.
Проте оцінити необхідність декларування мають і ті, хто не має закордонних активів. Данило Гетманцев також розповів, що Кабінет Міністрів готує внесення до Верховної Ради законопроекту про, так звані, непрямі методи податкового контролю. Тобто йдеться про те, що податкова служба зможе зацікавитися джерелом грошей на придбання цінного активу та оподаткувати такі кошти податками, якщо покупець не зможе його пояснити та довести те, що зазначені кошти були раніше оподатковані та/або задекларовані на етапі амністії.Зазначимо, що спроби запровадити непрямі методи оподаткування в Україні робилися і раніше, і певний час вони були передбачені законодавством, хоча й не набули поширення. А от в цілому ряді іноземних країн, зазначені методи активно застосовуються. І імовірність їх появи в майбутньому є другим аргументом, який змушує ретельно замислитися над необхідністю одноразового декларування.


  Хто може декларувати?
Декларантами можуть бути:· фізичні особи - резиденти, у тому числі самозайняті особи;· фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларуванняЗа умови, що такі особи є (або були) платниками податків.

 Хто не може декларувати?
Декларантами не можуть бути особи, які станом на дату початку періоду декларуванняє неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) або держави, або є особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка.
Також не зможуть бути декларантами особи, які за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів у сфері запобігання корупції. При цьому виключення зроблене для осіб, які претендували на зайняття певних посад, але не були на них призначені.
Декларантами не можуть бути особи, стосовно яких застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції».

Об’єкти декларування
Для цілей одноразового декларування грошовими активами фізичної особи вважаються:· кошти в національній та іноземній валютах, розміщені на рахунках в українських та іноземних банках;· грошові внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ;· права грошової вимоги (у тому числі кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до фізичної особи;· активи у банківських металах;· пам’ятні банкноти та монети;· електронні гроші.
Об’єктами декларуванняможуть бути активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності і знаходяться на території України або за її межами станом на дату подання декларації, у тому числі, але не виключно:
· валютні цінності, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги;· нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості, включаючи об’єкти незавершеного будівництва);· рухоме майно, у тому числі транспортні засоби та інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);· частки (паї) у майні юридичних осіб та інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;· цінні папери та фінансові інструменти;· права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди;· інші активи фізичної особи.
Зазначимо, що перелік об’єктів декларування не є вичерпним, а отже за необхідності декларант може задекларувати й інші активи, що не заборонені до декларування.
Також відзначимо, що Закон не вимагає повернення активів що знаходяться за кордоном в Україну.

  Що не можна декларувати?
Перш за все не можуть бути об’єктами декларування активи, одержані внаслідок кримінальних правопорушень (крім порушень пов’язаних ухиленням від сплати податків чи ЄСВ, порушень у сфері валютного законодавства, антимонопольного законодавства (стосовно концентрація без отримання відповідного дозволу АМК))
Не можуть декларуватися активи, які належать декларанту, стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних правопорушень.
Також не підлягають декларуванню активи, які обліковуються (знаходяться) на території країни, визнаної державою-агресором, чи мають джерела походження з такої країни.

Як складати та подавати декларацію?
Декларація подається в ДПС безпосередньо декларантом і в ній зазначаютьсявідомості про декларанта, достатні для його ідентифікації. Нагадаємо що в початковій редакції законопроекту для обережних осіб була передбачена можливість, поряд із поданням декларації безпосередньо, подати таку декларації знеособлено (без ідентифікації декларанта) через спеціально уповноваженого представника декларанта – нотаріуса. У підсумку від цієї досить цікавої ідеї відмовились.Також доведеться досить детально зазначати відомості пов’язані із розміщенням активу. Наприклад для грошових активів розміщених на рахунках у банках потрібно зазначити найменування та інші відомості про банківську установу та відповідно до законодавства засвідчений документ, що підтверджує наявність задекларованих грошових активів фізичної особи на відповідному рахунку.
До декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження активу за межами України. У разі їх місцезнаходження в Україні декларант може (але не зобов’язаний) додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.
В декларації не зазначається інформація про джерела одержання об’єктів декларування. Також контролюючому органу забороняється вимагати додаткові документи, крім передбачених ПКУ.
У період проведення декларування декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій декларації, виключно шляхом подання нової декларації. При цьому попередньо подана декларація, вважається анульованою. Після закінчення декларування уточнити інформацію можна буде лише у встановлених ПКУ випадках.

Ставки збору
Ставки збору наведені в Таблиці

Після подання декларації та протягом періоду декларування декларант може одноразово скористатися правом додаткового розміщення коштів у національній або іноземній валюті у готівковій формі (банківських металах) на спеціальному рахунку та подати уточнюючу декларацію. В той же час, така можливість може виявитися не надто привабливою, адже відповідно до вимог ПКУ банк уживає заходів щодо встановлення джерел походження цих активів у випадках, передбачених законодавством у сфері фінансового моніторингу, після зарахування їх на спеціальний рахунок декларанта. В разі виявлення порушень кошти можуть виявитися заблокованими.
Що «пробачать» без декларування?
Втім частину активів платникам пробачать і без декларування. Так законом передбачено визначити склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, що включають:· квартиру загальною площею, яка не перевищує 120 м2, або житловий будинок, зареєстрований у встановленому порядку в Україні, загальною площею, яка не перевищує 240 м2, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;· нежитлові будівлі некомерційного призначення та/або нежитлові будівлі незавершеного будівництва некомерційного призначення загальною площею, яка не перевищує 60 м2;· земельні ділянки, розмір яких не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України;· один транспортний засіб особистого некомерційного використання, який на дату завершення періоду одноразового декларування належав фізичній особі на праві власності (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб i більше, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 000 куб. см та/або середньоринковою вартістю понад 400 тис. грн, мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см, літака, гелікоптера, яхти та катера);· інші активи, крім зазначених вище, сумарна вартість яких на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування не перевищує 400 тис. гривень.

Коли платити?
Сплата збору здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання декларації.
Враховуючи, що суми збору можуть виявитися значними, законодавці запропонували альтернативний режим сплати. Декларант може вибрати сплату такого платежу трьома рівними частинами. В цьому випадку сплата першого платежу здійснюється протягом 30 календарних днів з дати подання декларації; другого платежу – до 1 листопада 2023 року; третього платежу – до 1 листопада 2024 року. При цьому, як вже зазначалось вище, збір доведеться платити за підвищеними ставками.
У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені ПКУ державні гарантії та звільнення від відповідальності.

Гарантії держави
Сплата декларантом у повному обсязі суми збору звільняє такого декларанта від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та від обов’язку нарахування та сплати податків і зборів щодо доходів, які стали джерелом одержання активів
Також до такого декларанта не можуть:· застосовуватися заходи забезпечення кримінального провадження, запобіжні заходи та вчинятися слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні у зв’язку з придбанням (формуванням джерел придбання), створенням, одержанням, використанням зазначених декларації активів;· розпочинатися провадження у справах про адміністративні правопорушення за порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також за рядом інших статей Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо такі правопорушення пов’язані з задекларованими активами.
Декларації, а також відомості, що містяться в них, не можуть бути використані в розслідуваннях або перевірках стосовно декларанта, а також як докази у кримінальних провадженнях, справах про адміністративні правопорушення, цивільних та адміністративних справах. Зазначимо, що в зазначених нормах детально зазначаються статті Кримінального кодексу та Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо яких застосовуються зазначені гарантії. Тобто якщо наприклад у зв’язку із задекларованими активами порушувалися статті не згадані в ПКУ, ніяких гарантій відсутності кримінального переслідування не буде.
Відомості, що містяться у деклараціях та доданих до них документах є конфіденційною інформацією та не підлягають розголошенню податковою службою без письмової згоди декларанта, крім випадків, коли це прямо передбачено законами або рішенням суду.

Перевірка
Декларація підлягає камеральній перевірці, яку податкова служба проводить протягом 60 календарних днів, що настають за днем подання йому відповідної декларації.
З метою підтвердження застосування відповідної ставки збору податковий орган має право:· перевірити реєстрацію правочинів та/або активів у державних реєстрах, у тому числі шляхом звернення до відповідних державних органів;· звернутися до декларанта із запитом щодо підтвердження наявності у декларанта зазначених декларації майна, майнових і немайнових прав, у разі якщо за результатами перевірки, виявлена розбіжність між задекларованою інформацією та даними державних реєстрів.
У разі встановлення протягом 365 днів з дня декларації порушення декларантом умов розміщення валютних цінностей у банківських установах, відсутності відповідного документа, що підтверджує право вимоги), або відсутності копій документів, передбачених ПКУ, за умови що декларант протягом 15 робочих днів не надасть пояснення та документальні підтвердженняпроводиться документальна позапланова невиїзна перевірка та здійснюється нарахування грошових зобов’язань. При цьому такі валютні цінності та права вимоги оподатковуються за ставкою 18 відсотків.

  Декларація вже є
Наказом Міністерства фінансів України від 02.08.2021 р. № 439 затверджено форму одноразової (спеціальної) добровільної декларації та Порядок її подання. Відповідно до Порядку Декларація подається в електронній формі засобами електронного зв’язку через електронний кабінет з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Сама ж форма Декларації скрадатиметься з 13 розділів. Перші два містять відповідно загальні відомості та інформацію про платника податку, в третьому – одинадцятому згрупована інформація про об’єкти оподаткування («Валютні цінності», «Об'єкти нерухомого майна – земельні ділянки», «Нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», «Рухоме майно – транспортні засоби», «Рухоме майно, крім транспортних засобів», «Частка (пай) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичних осіб, інші корпоративні права, майнові права на об'єкти інтелектуальної власності», «Цінні папери або фінансові інструменти», «Інші активи»). Зазначимо, що стосовно кожного виду майна доведеться зазначати чимало додаткової інформації, наприклад стосовно нерухомого майна крім типу обєкту і країни розташування потрібно зазначити його місцезнаходження (населений пункт, поштова адреса), номер державної реєстрації о'бєкта або інший номер об'єкта, що надає можливість його ідентифікації, площа, кв. м, розмір частки, дата набуття у власність, витрати на придбання (набуття) / оціночна вартість, код та курс валюти, вартість об'єкта або частки, за курсом НБУ на дату подання декларації, ставка та сума одноразового збору. В розділі ХII наводиться загальна сума задекларованих активів та загальна сума одноразового збору з розбивкою сплати по роках (2022 – 2024). Ну й останній розділ призначений для інформація щодо уточнення сум одноразового збору раніше поданої декларації.
На закінчення зазначимо, що у порівнянні із початковою редакцією остаточний текст Закону № 1539 зазнав суттєвих змін. Деякі з них, наприклад можливість сплатити збір трьома частинами – позитивні, деякі, як відмова від анонімного декларування ні. Як і раніше багато питань залишається стосовно гарантій, що надаються державою. Їх не можна назвати прозорими і такими що гарантують абсолютну безпеку. Проблемним можуть виявитися і застосування до задекларованих активів заходів фінансового моніторингу, а також оподаткування активів за ставкою 18 відсотків в разі виявлених порушень. Час покаже наскільки цікавою виявиться можливість такого декларування для платників податків. А щодо оцінки ризиків, які безумовно присутні, ще є час.