Капітал Плюс

Кабінет Міністрів VS. офшорні зони

Податки Законодавство

Чого чекати бізнесу?

Кабінет Міністрів України розпорядженням від 03.03.2021 р. № 162-р затвердив План заходів щодо недопущення ухилення від сплати податків і зборів суб’єктами господарювання та запобігання відмиванню коштів в офшорних зонах. Попри свою назву, документ регулюватиме не лише тих, хто здійснює діяльність через офшори. План передбачає здійснення десяти кроків, причому лише перші п’ять можна вважати антиофшорними.

Антиофшорні кроки


Крок 1. Перегляд переліку офшорних зон. 


Кабмін планує забезпечити оновлення українського переліку офшорних зон з урахуванням правових норм ЄС та даних Глобального форуму з прозорості та обміну інформацією для податкових цілей та ОЕСР. 

Зазначимо, що держави, віднесені до переліку офшорних зон в Україні, визначаються відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 р. № 143-р. Зазначений документ тривалий час залишався незмінний, але останнім часом зміни вносились до нього аж тричі: один раз у 2018 р. та двічі у 2020 р. Тож черговий перегляд не має дивувати: ситуація у сфері міжнародного оподаткування останнім часом змінюється надзвичайно динамічно.

Крок 2. Запобігання незаконному виведенню коштів за кордон і в офшорні зони.


Цей крок також включає запобігання незаконному переміщенню товарів на підставі підроблених рахунків-фактур (інвойсів). Очевидно, здійснення валютних операцій опиниться ще під більш пильною увагою. Як це буде забезпечуватися — у плані не розкривається, проте коло органів, які залучені до реалізації цього кроку, максимально широке. 

Це ДПС, Національна поліція, СБУ (за згодою), Національне антикорупційне бюро (за згодою), Державне бюро розслідувань (за згодою), ДФС, Держмитслужба, Держфінмоніторинг, Національний банк (за згодою), Офіс Генерального прокурора (за згодою), Мінекономіки та Мінфін.

Крок 3. Тісніша співпраця правоохоронців із Держфінмоніторингом. 


Передбачається подання правоохоронним органам узагальнених матеріалів (додаткових узагальнених матеріалів), сформованих за результатами здійснення моніторингу фінансових операцій, та виявлення таких, що можуть бути пов’язані з легалізацією доходів від податкових злочинів. Такі матеріали подаватимуться Держфінмоніторингом щорокудо 31 грудня звітного року.

Крок 4. Запровадження автоматичного обміну інформацією з податковими органами інших країн.


Це також стосується Загального стандарту звітності (CRS). Нагадаємо, що багатостороння угода компетентних органів (Multilateral Competent Authority Agreement, MCAA) та Єдиний стандарт звітності з автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки (Common Reporting Standard, CRS) були розроблені на підставі ст. 6 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах (1988). 

Країна, що приєдналася до автоматичного обміну, отримує відомості з інших країн, які підтвердили готовність до обміну з країною, яка тільки приєдналася, як на підставі участі в багатосторонній угоді, так і на підставі двосторонніх угод. Відповідно до плану, такий автоматичний обмін Україна має забезпечити не пізніше IV кварталу 2022 р.

Крок 5. Запровадження нових норм у рамках BEPS.


Імплементація Плану дій із протидії розмиванню податкової бази та виведенню прибутку з-під оподаткування (Base Erosionand Profit Shifting — BEPS) здійснюватиметься шляхом прийняття нормативно-правових актів щодо запровадження кроків такого Плану. 
Зазначимо, що завдяки численним новаціям минулого року Україна вже імплементувала значну частину вимог BEPS. Подальші кроки в цьому напрямку, очевидно, ще більш ускладнять податкове регулювання при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

Не офшорами єдиними…
 

Крок 6. Посилення податкового контролю за формуванням податкового кредиту з ПДВ.


Передбачається застосування заходів податкового контролю із запобігання ризикам необґрунтованого формування платниками ПДВ податкового кредиту з урахуванням категорії ризиковості суб’єктів господарювання — учасників схем ухилення від оподаткування, зокрема до:
  • суб’єктів господарювання, що формують і поширюють ризиковий податковий кредит, — через зупинення реєстрації їхніх податкових накладних і розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
  • суб’єктів господарювання реального сектору економіки, що мінімізують власні податкові зобов’язання з використанням ризикового податкового кредиту, — через організацію проведення документальних перевірок.

Крок 7. Документальні перевірки платників ПДВ. 


Кабмін планується організувати проведення документальних перевірок платників ПДВ, які декларують від’ємне значення суми податку, розраховане згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, що сформоване за рахунок сум ризикового податкового кредиту.
 

Крок 8. Посилення податкового контролю над заробітною платою. 


Планується проведення заходів податкового контролю для виявлення, запобігання та руйнування схем ухилення від оподаткування суб’єктами господарювання під час виплати заробітної плати та інших доходів фізичним особам ізметою залучення додаткових надходжень із ПДФО, військового збору та ЄСВ. 
Нагадаємо, що Кабінет міністрів 08.02.2021 р. ухвалив Проєкт Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо визначення поняття трудових відносин та ознак їх наявності», який безпосередньо стосується цього питання. Документом передбачається запровадження принципу презумпції наявності трудових відносин
Законопроєктом визначається 7 ознак наявності трудових відносин. Робота може бути визнана такою, що виконується в межах трудових відносин, якщо наявні принаймні три з них. У такому разі сторони зобов’язані укласти трудовий договір, а працівник має бути забезпечений необхідним соціальним пакетом, зокрема, відпустками, лікарняними, наявністю гарантій і компенсацій щодо збереження місця роботи.

Крок 9. Більш тісна взаємодія державних органів щодо реалізації Кроку 8. 


Йдеться про організацію в межах компетенції співпраці з територіальними органами Держпраці, Пенсійного фонду України, іншими державними органами щодо здійснення контролю за додержанням суб’єктами господарювання законодавства, зокрема податкового, під час виплати заробітної плати та інших доходів громадянам, використання праці найманих осіб, обміну інформацією про виявлені порушення та опрацювання отриманої інформації.

Крок 10. Посилення контролю за доходами компаній.


Планується застосування заходів податкового контролю за суб’єктами господарювання, зокрема тих, що реалізують підакцизні товари, обсяги доходу яких не відповідають мінімальним витратам у зв’язку з отриманням такого доходу.
Попри те, що план загалом носить декларативний характер, можна зробити висновок, що з однієї сторони слід чекати чергових законодавчих новацій, спрямованих «на боротьбу з ухилянням податків», а з іншої — збільшення кількості перевірок та інших заходів контролю.

ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ У PDF


Якщо у Вас є запитання або Вам потрібна консультація з питань податкового декларування, будь ласка, зв’яжіться з нами, ми зможемо Вам допомогти!




ТЕТЯНА ШЕВЦОВА

СЕО
t.shevtsova@capital-plus.com.ua
+38 (050) 310 99 03


КОНСТЯНТИН КРАСНОУХОВ
COO
k.krasnoukhov@capital-plus.com.ua
+38 (050) 462 48 83


ОЛЕКСАНДР ДАНИЛЕНКО
Директор департаменту консалтингу
o.danylenko@capital-plus.com.ua
+38 (063) 692 95 00



вул. Гончарна, 9-А

м. Київ, Україна, 4 071

www.capital-plus.com.ua


Facebook  |  LinkedIn  |  Instagram



Made on
Tilda