Закон України від 02.03.2021 р. № 1293-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти із значними інвестиціями в Україні» (набрав чинності 28.03.2021 р.) передбачив щедрі, на перший погляд, пільги для певних категорій інвесторів. 
Прийняття цього закону безпосередньо пов’язано із прийняттям іншого закону, а саме Закону України від 17.12.2020 р. № 1116-IX «Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями» (далі — Закон № 1116) про який ми нещодавно писали. Усі пільги запроваджуються тимчасово до 1 січня 2035 року. Що ж пропонують законодавці?
Хто може скористатися пільгами?
Але спершу про те, на кого розрахований Закон. Інвестором зі значними інвестиціями, відповідно до Закону№ 1116, вважається зареєстрована в Україні юридична особа:яка спеціально утворена для реалізації інвестиційного проєкту зі значними інвестиціями, є стороною спеціального інвестиційного договору та господарська діяльність якої спрямовується виключно на реалізацію інвестиційного проєкту зі значними інвестиціями та виконання спеціального інвестиційного договору.
Для того, щоб інвестор набув такого статусу, його інвестиційний проєкт має:стосуватися передбачених Законом № 1116 видів діяльності;передбачати будівництво, модернізацію, технічне та/або технологічне переоснащення об’єктів інвестування;передбачати створення впродовж строку реалізації не менше 80 нових робочих місць із середньою заробітною платою працівників, розмір якої не менш як на 15 відсотків перевищує розмір середньої заробітної плати за відповідним видом діяльності в регіоні;розмір значних інвестицій в об’єкти інвестування впродовж строку реалізації проєкту має перевищувати 20 мільйонів євро;строк реалізації інвестиційного проєкту зі значними інвестиціями повинен перевищувати п’ять років.
Після цього, за умови подання заявки й надання всієї необхідної документації, запускається доволі тривала і складна процедура оцінки проєкту та укладання інвестиційного договору (за умови позитивної оцінки). 
Детально всі ці моменти прописані в Законі № 1116 та нашій статті «Державна підтримка значних інвестицій: Задоволення не для всіх».

ПДВ
Звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту нового устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, що ввозяться платником податку — інвестором зі значними інвестиціями виключно для реалізації інвестиційного проєкту. 
Таке звільнення застосовується в межах строку реалізації інвестиційного проєкту та невикористаного на момент митного оформлення товарів загального обсягу надання державної підтримки. Тобто звільнення здійснюється лише в межах суми, що була попередньо визначена в спеціальному інвестиційному договорі.
Платник податку — інвестор зобов’язаний сплатити податкові зобов’язання в разі: · відчуження такого устаткування та комплектуючих раніше п’яти років із дати їхнього ввезення на митну територію України,· їхнього нецільового використання,· дострокового припинення спеціального інвестиційного договору.
Зобов’язання встановлюються за результатами податкового періоду, на який припадає таке відчуження, нецільове використання чи дострокове припинення договору, в розмірі суми ПДВ, що мала бути сплачена при їхньому ввезенні.
Крім того, такому платнику доведеться сплатити пеню, розраховану з дня ввезення до дня збільшення податкового зобов’язання. Строки давності, встановлені ст. 102 ПКУ, за такої умови не застосовуються.
Податок на прибуток
Прибуток підприємства — інвестора зі значними інвестиціями звільняється від оподаткування податком на прибуток упродовж п’яти послідовних років, починаючи з першого числа першого місяця календарного кварталу, який визначено платником податку в поданій ним заяві про використання права на застосування такого звільнення. Пільгу не зможуть застосовувати інвестори зі значними інвестиціями, що реалізують інвестиційні проєкти у сферах добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин.
Для таких платників податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Річний період застосовуватися не може.
Загальна сума вивільнених від оподаткування коштів (сум податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються в розпорядженні платника) враховується в складі загального обсягу передбаченої спеціальним інвестиційним договором державної підтримки. У разі перевищення загального обсягу державної підтримки над встановленим обмеженням, платник податку зобов’язаний нараховувати та сплачувати податок на прибуток підприємств у загальному порядку.
У разі дострокового припинення спеціального інвестиційного договору платник податку також зобов’язаний:подати уточнюючу (уточнюючі) податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за попередні періоди, нарахувати та сплатити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафні санкції та пеню.
Зазначимо, що в межах контрольованої операції оподатковуються податком на прибуток за базовою ставкою:перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю реалізованих товарів (робіт, послуг),перевищення договірної вартості над ціною, визначеної за принципом «витягнутої руки» у випадку придбання товарів.
Земельний податок
У частині плати за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються в рамках реалізації інвестиційних проєктів, органи місцевого самоврядування можуть:встановлювати ставки земельного податку та орендну плату за землі державної та комунальної власності в розмірі меншому, ніж розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певної категорії земель;звільняти від сплати земельного податку.
Пільга також надається в межах передбаченої договором державної підтримки. Як і в попередньому випадку, зазначена пільга не розповсюджується на інвесторів, що займаються видобування корисних копалин.
Підсумовуючи сказане, зазначимо, що вирішити, наскільки цікавими можуть виявитися передбачені законом пільги для інвесторів, остаточно можна буде лише після узгодження в договорі суми наданої державної допомоги. Водночас вимоги щодо необхідності сплатити в разі дострокового припинення договору не лише несплачені податки, а і штрафні санкції та пеню, виглядають не надто привабливо.