Законопроєктом № 5153 передбачається провести в період з 1 липня 2021 року до 1 липня 2022 року одноразове (спеціальне) добровільне декларування активів фізичних осіб (далі — одноразове декларування). Декларувати можна активи, придбані до 1 січня 2021 року.
Чому це актуально?
Причин появи законопроєкту декілька.
Перша з них — значний обсяг тіньової економіки в Україні. Так, відповідно до даних, що наведені в Пояснювальній записці до законопроєкту, за розрахунками Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у 2019 році рівень тіньової економіки склав 29 % від обсягу офіційного ВВП, а в I кварталі 2020 року — 31 %. А згідно з інформацією Державної служби статистики України кількість неформально зайнятого населення віком від 15 до 70 років в Україні у 2019 році складала 3 460,4 тис. осіб, у січні — вересні 2020 року — 3 275,5 тис. осіб. Відтак доходи таких громадян залишаються незадекларованими та з них не сплачуються передбачені законом податки та збори.
Друга причина — приєднання України до міжнародної програми розширеного співробітництва з питань імплементації Плану дій BEPS з 1 січня 2017 року. Відтак правила міжнародного оподаткування ускладнюються, у ПКУ з’явилися такі новації, як контрольовані іноземні компанії та безподаткова ліквідація, а процес налагодження автоматичного обміну фінансовою інформацією робить питання приховування активів за кордоном дедалі складнішим.
Хто зможе «вибілити» доходи?
Можливість задекларувати доходи отримають усі громадяни України, крім осіб, які за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2005 року, подавали декларації відповідно до антикорупційного законодавства. Щоправда, на осіб, які декларували доходи задля участі в конкурсі на отримання державних посад, але так і не були на них призначені, зазначені обмеження не розповсюджуються.Для особливо обережних осіб (а обережність тут не зайва) передбачена можливість, поряд із поданням одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі — Декларації) безпосередньо фізичною особою, подання такої Декларації знеособлено (без ідентифікації декларанта) через спеціально уповноваженого представника декларанта — нотаріуса. Порядок такого знеособленого декларування має розробити Кабмін. Знову ж таки діятиме правило: на осіб, які подавали «антикорупційні» декларації, не розповсюджуватиметься й ця можливість.
Що можна декларувати?
У Декларації можуть бути відображені такі активи фізичної особи, як: валютні цінності, цінні папери, рухоме та нерухоме майно, у тому числі об’єкти незавершеного будівництва,частки (паї) у майні юридичних осіб, що знаходяться (зареєстровані) як в Україні, так і за її межами. А ось декларування коштів у готівковій формі не передбачено.

Джерела походження задекларованих активів у Декларації зазначати не потрібно. А ось довести, що такі активи дійсно є в наявності, у деяких випадках доведеться. Так задекларовані об’єкти одноразового декларування потребують підтвердження їхньої вартості документами (їхніми копіями) у разі:знаходження (реєстрації) активу за межами України;декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках в Україні;декларування прав грошової вимоги.
Інші активи, які знаходяться (зареєстровані) в Україні, за бажанням декларанта можуть бути підтверджені відповідними супровідними документами із визначенням їхньої вартості. А можуть і не підтверджуватись, що ймовірно й буде мати місце. Утім, права власності на об’єкти нерухомого й рухомого майна підлягають державній реєстрації, а отже, перевірити належність того чи іншого майна особі-декларанту за бажанням контролера буде нескладно. 
А ось із готівковими коштами подібну перевірку здійснити просто неможливо, чим очевидно й викликана відсутність опції такого декларування в проєкті.
Скільки податків платити?
З задекларованих сум передбачено стягнення збору з одноразового декларування за такими ставками:
5% — щодо:• валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні,• прав грошової вимоги до резидентів України за визначених умов, • а також інших активів, що знаходяться (зареєстровані) в Україні.
9% — щодо:• щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у фінансових установах за кордоном,• прав грошової вимоги до нерезидентів України за визначених умов, • а також інших активів, що знаходяться (зареєстровані) за кордоном, зокрема:• рухомого й нерухомого майна, • майнових і корпоративних прав, • фінансових інструментів).
2,5% — щодо:• номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 січня 2021 року до 20 червня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Що гарантує держава?
Держава гарантує суб’єкту декларування: у разі сплати ним у повному обсязі суми збору з декларування звільнення від відповідальності за порушення податкового, валютного законодавства та від обов’язку нарахування та сплати податків і зборів щодо доходів, які стали джерелом одержання (набуття) активів, зазначених у декларації;нерозголошення відповідними державними органами відомостей, що містяться в деклараціях та доданих до них документах, за виключенням випадків, коли це прямо передбачено законами або рішенням суду;заборону, крім визначених законом випадків, на використання відомостей, що містяться в Декларації, у розслідуваннях або перевірках відносно декларанта, а також як докази в кримінальних провадженнях, справах про адміністративні правопорушення, цивільних та адміністративних справах (у межах складу та вартості активів, зазначених у Декларації).
Що «пробачать» без декларування?
Утім, частину активів платникам пробачать і без декларування. Так законопроєктом передбачено визначити склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, що включають:квартиру загальною площею, яка не перевищує 120 м2, або житловий будинок, зареєстрований у встановленому порядку в Україні, загальною площею, яка не перевищує 240 м2, за умови наявності в такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;нежитлові будівлі некомерційного призначення та/або нежитлові будівлі незавершеного будівництва некомерційного призначення загальною площею, яка не перевищує 60 м2;земельні ділянки, розмір яких не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України;один транспортний засіб особистого некомерційного використання, який на дату завершення періоду одноразового декларування належав фізичній особі на праві власності (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 000 куб. см та/або середньоринковою вартістю понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2021 року, мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см, літака, гелікоптера, яхти та катера);інші активи, крім зазначених вище, сумарна вартість яких на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування не перевищує 400 тис. гривень.
Що ж, про необхідність одноразового декларування говорилося вже давно й на різних рівнях. Навряд чи практика такого декларування буде масовою, а бюджет отримає значні надходження. Але можливість перестати боятися кримінального переслідування та вивести доходи із тіні все ж можна вважати позитивом.